30 жовтня 2026 року Асоціація адвокатів України (ААУ) провела у Києві круглий стіл на тему: «Межі законності психологічних прийомів правоохоронних органів». Захід пройшов у змішаному форматі, об'єднавши учасників у залі та онлайн. Адвокатське об’єднання «АЛАРІУС» виступило партнером цієї фахової події.
Ключова проблематика дискусії полягала в тому, що значна частина практичної роботи у кримінальних провадженнях виходить за межі буквального змісту норм Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України. Слідчі та оперативні працівники нерідко застосовують тактичні й психологічні прийоми, прямо не передбачені процесуальним законом. Завданням фахової спільноти було визначити чітку межу: де завершується допустима тактика розслідування і починається процесуальне порушення чи зловживання.
Унікальність заходу забезпечив склад учасників: за одним столом зібралися представники сторони захисту, обвинувачення та суддівського корпусу. Модерувала захід керуюча партнерка АО «Etorum» Олена Карнаух-Голодняк.
Доповідь та позиція спікера АО «АЛАРІУС»
Від Адвокатського об’єднання «АЛАРІУС» на заході виступив юрист об'єднання, кандидат юридичних наук Сергій Шульгін, який у 2014–2026 роках обіймав посаду прокурора Офісу Генерального прокурора.
Спираючись на тривалий досвід роботи в органах прокуратури, Сергій Шульгін підкреслив, що посилання на«інтереси слідства» чи мету розкриття злочину за жодних обставин не виправдовують правових порушень. Благу мету та недотримання закону неможливо узгодити між собою.
У своїй доповіді спікер систематизував психологічні прийоми правоохоронців, розділивши їх на дві основні групи:
1. Процесуальні прийоми (підміна суті слідчих дій)
Йдеться про використання процесуальних інструментів не за їхнім прямим призначенням задля отримання відомостей поза процедурою допиту:
· «Розмова не для протоколу»: проведення оперативним працівником нібито неформальної бесіди з особою під час здійснення прихованого аудіо- або відеоконтролю.
· «Огляд документів»: формальне з'ясування змісту документів за участю особи, яка раніше офіційно скористалася правом відмови від давання показань на підставі ст. 63 Конституції України.
· «Слідчий експеримент»: проведення дії, під час якої фактично не відтворюються обставини події, а відбувається приховане отримання показань від особи.
· Провокація (підбурювання) до вчинення злочину: один із найпоширеніших викривлених способів «фіксації» правопорушень.
2. Позапроцесуальні прийоми (медіа-тиск та формування думки)
Окрему увагу Сергій Шульгін приділив публічним комунікаціям правоохоронних органів. Публікація фотографій затриманих осіб, вибіркових аудіо- й відеонарізок із матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, а також демонстрування розкладених на підлозі «грошових килимів» не мають жодного відношення до кримінального процесуального доказування.
Такі демонстративні акції мають на меті виключно формування обвинувального ухилу в суспільстві ще до ухвалення вироку та здійснення опосередкованого тиску на внутрішнє переконання судді під час обрання запобіжних заходів чи розгляду клопотань.
Експертиза АО «АЛАРІУС»
Глибоке розуміння внутрішніх алгоритмів роботи правоохоронної системи дозволяє команді АО «АЛАРІУС» ефективно виявляти приховані процесуальні пастки, вчасно фіксувати маніпуляції та будувати дієву стратегію захисту клієнтів від будь-яких форм поза законного тиску.
Адвокатське об’єднання «АЛАРІУС» висловлює вдячність Асоціації адвокатів України, модераторці Олені Карнаух-Голодняк та всім учасникам за відверту й продуктивну і професійну дискусію.
Переглянути повний відеозапис засідання круглого столу можна за посиланням: youtube.com/watch?v=Hh9E3RARoAo
Інші новини
Більше новин
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Наші визнання
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
.svg)
Партнери
.svg)
.svg)
.svg){kind=logo}
.svg)
.svg)
.svg){kind=logo}
.svg)
.svg)
